Два тижні життя в наметах, збудовані власноруч кухня та брама, нічні варти, велика гра і урочиста Присяга на Буасані. Розповідаємо, як минув головний табір цього року.
Табір починається задовго до першого дня: гуртки готують спорядження, розподіляють обов’язки й планують меню. На місце приїжджають у порожнє поле — і вже за два дні тут стоять намети, кухня, умивальники та брама, зв’язані мотузкою без жодного цвяха.
Кожен гурток живе своїм табором і відповідає за себе сам: хто зранку йде по воду, хто розводить вогонь, хто веде вечірню молитву. Провідники не роблять цього замість дітей — вони поруч, щоб підказати й підстрахувати.
Велика гра
Середина табору — велика гра на кілька днів. Вона тримається на орієнтуванні, сигналізації та вмінні домовлятися: без карти й компаса далеко не зайдеш, а без гуртка не витримаєш темпу. Саме тут стає видно, чого кожен навчився за рік.
Гра йде і вночі: варта біля брами змінюється щодві години, а вранці, засинаючи над кухлем чаю, вартові переказують решті все, що встигли почути в темряві.
Скаутинг — це школа самопожертви та служіння. Молоді люди вчаться бути уважними, щоб бути відкритими до потреб інших.
Присяга
Останній вечір — найтихіший. Ті, хто цього року складає Присягу, роблять це на Буасані, прапорі скаутів і скауток Європи, перед своїм гуртком і провідниками. Для багатьох це головна подія року й початок дороги, яка триває далеко за межами табору.
Наступного ранку табір розбирають так, щоб на полі не залишилося й сліду — окрім витоптаної стежки до вогнища, яка заростає за кілька тижнів.
